понедельник, 19 октября 2020 г.

 Як методично правильно організувати самостійну діяльність дошкільників? 

(Консультація для вихователів) 

       Згідно сучасних вимог щодо організації життєдіяльності дітей в дошкільному закладі в режимі дня кожної вікової групи передбачений час на самостійну діяльність дітей. Вихователю слід пам'ятати, що час, коли дитина просто вільно переміщується груповим приміщенням з кутка в куток, не знайшовши собі заняття за 

інтересами, проходить для неї спонтанно, безпланово та безрезультатно. По відношенню до дитини - це аморально і негуманно, а по відношенню до вихователя - безвідповідально та непрофесійно. Час перебування дітей в дитячому садку має щоденно плануватися педагогами досить виважено і розумно, і кожній дитині протягом дня слід приділяти максимум уваги. 

    Організовуючи самостійну діяльність дітей в ДНЗ, у центрах розвитку чи поза ними, вихователю варто пам'ятати, що активність кожної дитини (фізичну, пізна вальну, мовленнєву, художньо-естетичну, соціально-моральну, емоційно-ціннісну, креативну) треба регламентувати домірно, тобто кожний дошкільник має повністю реалізувати протягом дня свою потребу в активній творчій діяльності. 

     Організовуючи самостійну діяльність дітей (вранці перед заняттями, у вільний від занять час, на першій чи другій прогулянці, у вечірні години тощо), педагогу варто враховувати такі поради: починаючи організовувати самостійну діяльність дітей, необхідно представити їм повний набір можливих справ та завдань, розповісти про їх особливості та значимість, постійно поповнюючи центри розвитку (активності) дітей новими атрибутами чи видозмінюючи їх; обговорити з дітьми вимоги до певних видів діяльності чи окремі правила, яких слід дотримуватися, працюючи у тих чи інших центрах розвитку дитини. 

    Ці правила мають бути відомими і ставитися до всіх дітей в однаковій мірі, і вимагати їх дотримання кожною дитиною слід постійно - тоді у неї виробляється стала звичка: брати з дозволу, гратися обережно, не кидати, гортати сторінки охайно, ділитися з друзями, домовлятися про свої ролі, прибирати робоче місце, ставити на місце тощо; варто додатково мотивувати самостійну діяльність дітей. Наприклад, прибирання у столах чи шафках для роздягання, як правило, не викликає у них особливого ентузіазму, але одночасний пошук «секретику» обов'язково зацікавить маленьких дослідників; вихователь має наголосити, що кожна дитина може займатися тим, що їй до вподоби (варто ще декілька разів назвати всі можливі справи); запропонувати кожній дитині вголос повідомити про своє рішення та вибір і спробувати його пояснити; варто також повідомити дітям, що кожний з них може пізніше відмовитися від свого першого задуму і займатися іншою справою, але бажано, щоб кожна розпочата справа була завершеною; вихователь має обов'язково контролювати характер вибору дитини, заохочувати її, спонукати обирати складніші завдання чи допомогти іншим у завершенні справи; час від часу треба звертати увагу на вимоги та правила щодо виконання завдання дітьми; в процесі діяльності вихователь має демонструвати дитині свій інтерес та підтримку, впевненість у її можливостях, висловлювати оптимістичну позитивну випереджуючу оцінку (прийом ПВО); після закінчення роботи вихователь заохочує дітей до самооцінювання, вдаючись до запитань: «Чи задоволений ти результатом (роботою)? Що тобі подобається в цій роботі, а що ні? Хто тобі допомагав? Чи зможеш зробити краще наступного разу? Які були у тебе труднощі?». 

       Отже, підсумовуючи вищесказане, слід наголосити, що для належної організації самостійної діяльності дітей вихователі мають постійно дбати про збагачення предметно-ігрового розвивального середовища в групі, продумувати власне місце і роль у діяльності кожної дитини. Тривалість самостійної діяльності дітей може бути від кількох хвилин до години і більше. Дитина протягом дня може неодноразово повертатися до обраної справи. Це можуть бути: - театралізована діяльність (ігри-драматизації, інсценівки, розігрування театрів); -мовленнєва діяльність (бесіди, читання художніх творів, розповідання з показом ілюстрацій, переказування, робота з картинками, з книжкою); - образотворча діяльність (малювання, ліплення, аплікація); - ігрова діяльність (сюжетно-рольові, дидактичні, настільно-друковані, конструктивно-будівельні, рухливі ігри); - музична діяльність (гра на дитячих музичних інструментах, музично-дидактичні ігри та вправи, танцювальні рухи); - трудова діяльність (трудові доручення, ручна праця, праця в куточку природи, господарсько-побутова праця); - дослідницько-пошукова діяльність (досліди, експерименти); - логіко-математична діяльність (ігри-ломиголовки, кросворди, ребуси, лабіринти, вирішення логічних завдань та інше). Керівництво самостійною діяльністю дітей з боку вихователя, в залежності від ситуації, може бути як безпосереднім, так і опосередкованим. 

      В той час, коли діти зробили свій вибір і активно зайнялися справою за бажанням та інтересами, вихователь має можливість проводити індивідуальну роботу з вихованцями з різних розділів програми, сфер життєдіяльності, опосередковано спостерігаючи за заняттями всієї решти дітей. Постійний контроль, вказівки, обмеження, необґрунтовані правила, докори, негативна оцінка діяльності дитини з боку вихователя можуть зашкодити її особистості у виробленні оцінночного ставлення до себе, своїх можливостей. 

     Для організації самостійної діяльності дітей в календарному плані освітньої роботи вихователі мають обов'язково зазначати умови, за яких вона буде проводитись (матеріали, атрибути, ігри, обладнання, посібники тощо), тобто створити «ситуацію успіху» для кожної дитини у всіх центрах розвитку. Роль помічника вихователя в організації самостійної діяльності дітей, які не зайняті на основному занятті Сьогодні помічник вихователя - це не няня, не прибиральниця, не технічний працівник, як до цього ставилися раніше, не наглядач за дітьми, а теж педагог, який бере участь у навчально-виховній роботі (згідно ст.27 Закону України «Про дошкільну освіту»).  Коли з однією підгрупою вихователь проводить заняття, то за другою підгрупою помічник вихователя не лише наглядає, а й працює - виконує з дітьми посильну навчально-виховну роботу, зміст якої завчасно продумує вихователь: читання та розповідання казочок; розгляд ілюстрацій, предметних чи сюжетних картинок; виготовлення поробок; прибирання у шафах; настільно-друковані ігри; виготовлення альбому для іменинника; підклеювання книжок; сюжетно-рольова гра; розв'язання моральних ситуацій; розмальовування картинок; колективні види праці і т.д. Доречно продумувати такі форми роботи не зайнятими на занятті дітьми, які пов'язані з темою навчально-виховного блоку та темою заняття. По завершенню виконання завдання такими дітьми вихователю варто оцінити результати їх роботи та похвалити їх за старанність і те, що вони не заважали працювати іншим. Варто наголосити, що другу підгрупу, по можливості, може взяти на заняття інший спеціаліст ДНЗ: керівник музичний, інструктор з фізкультури, практичний психолог, керівник гуртка тощо. 

         Однак, недопустимо просто відправляти помічника вихователя з дітьми в роздягальню, у спальню тощо без усякого вмотивованого виду діяльності, аби лише вони не заважали вихователю у проведенні основного заняття з першою підгрупою дітей. При плануванні спеціально організованих ігор-занять з дітьми раннього віку, і не тільки, можна використовувати такий варіант організації навчання дітей: поки вихователь займається з молодшою підгрупою, старші граються і готуються до заняття під наглядом помічника вихователя; потім вихователь працює зі старшою підгрупою, а молодші граються і допомагають помічнику вихователя підготувати матеріал до наступного заняття. Педагог знову займається з малятами, залишаючи старших під наглядом помічника; потім малята збираються на прогулянку з помічником, а вихователь проводить друге заняття зі старшою підгрупою. Після заняття педагог виходить з молодшою підгрупою на прогулянку, а старша підгрупа під наглядом помічника починає одягатися. Однак, організація навчання дітей за підгрупами може бути ефективною лише за умови активної участі в ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов'язків між помічником і педагогом. Вихователь повинен щоразу продумувати і планувати етапи цієї співпраці, готувати необхідний для кожного заняття добір дидактичного матеріалу.

Джерело:
http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=175

среда, 22 апреля 2020 г.

Організація дистанційного навчання в КДНЗКТ №10

Карантин, як і будь-яка криза - привід почати робити те, що давно мали навчитися робити. Керуючись нагальною необхідністю, ми - педагоги ДНЗ 10,  мобілізувати сили при даній кризовій ситуації.



     Починаючи дану форму роботи, ми проаналізували наші можливості: наявність гаджетів, підключення до мережі Інтернет, вміння користуванням різними мессенджарами і т.д. Кожен педагог має власну електронну адресу та актуальні мобільні номери. Тому було необхідно створити спільний робочий чат для вирішення всіх питань в режимі реального часу: швидко та лаконічно. Одразу хочеться додати, що з педагогами обговорилося питання про дотримання професійної субординації, тобто в даному чаті - суто по темі дистанційної роботи.
     Наступним етапом було створення віртуального методичного кабінету та надання доступу колегам для спільного користування всіма потрібними Google формами: Google диск - документи Microsoft Word  (для роботи творчої групи, складання семінару-практикуму, підготовки до підсумкового засідання педагогічної ради); Google таблиці - спільне складання перспективного плану освітньо-виховної роботи та для звітності про проведену практичну роботу педагогічними працівниками, Google календар - для планування спільної діяльності, опитувальник - для анкетування батьків та педагогів.
     Для роботи з батьками по наданню рекомендацій, практичних порад, посилань на відеозаняття та отримання фідбеку від дітей створені групи в Viber (саме для дистанційної співпраці), також вдосконалені сайт закладу та особисті професійні блоги педагогів. Для більшої активності та популяризації активності всіх учасників освітньої роботи вся інформація розташована на сторінці дитчого садочку у Facebook. 
    Сервіси, які ми використовуємо в організації методичних нарад, в тому числі - проведення засідання атестаційної комісії І рівня - ZOOM або GOOGLE CLASSROOM.
       Всі функціональні обовязки педагогічних працівників під час дистанційної роботи затверджено наказом по дошкільному навчальному закладу.

Корисні посилання:
Міністерство освіти і науки України. Дистанційне навчання
Вебінар "Як організувати методичну роботу в дитсадку віддалено"



среда, 6 мая 2015 г.

30 идей мая | Азбука Ума - раннее развитие детей, игры с детьми, презентации для дошкольников

30 идей мая | Азбука Ума - раннее развитие детей, игры с детьми, презентации для дошкольников

Семінар - практикум в ДНЗ № 10 "Оленка"

 "Сміх - додатковий інструмент роботи педагога для підвищення стану психологічного здоров'я дітей "

 В нашому дошкільному навчальному закладі 17 квітня був проведений семінар - практикум на тему: 

"Сміх - додатковий інструмент роботи педагога для підвищення стану психологічного     здоров'я дітей ". 

Метою семінару-практикуму було:
  • розкрити актуальність залучення сміху та гумору до арсеналу педагогічних засоьів впливу на підростаючу особистість;
  • познайомити педагогів з позитивним впливом сміху на стан психологічного здоров'я;
  • надати рекомендації щодо застосування сміху під час навчально-виховного процесу;
  • сприяти формуванню почуття гумору;
  • зняти психологічну напругу, підняти настрій.
     Розпочався семінар з розгляду питання актуальності залучення сміху та гумору до арсеналу педагогічних засобів впливу на підростаючу особистість. Зробили висновки, що в вітчизняній педагогіці використання гумору як педагогічного інструменту довго не розглядалося. це вважалось не серйозним, не гідним радянської людини. Перше звертання до гумору як педагогічного засобу почалося саме у гуманістичній педагогіці та психології, приблизно у 60-х - 70-х роках, коли вихованець постає повноцінним суб'єктом педагогічного спілкування та навчального процесу. 
    Відомий педагог Ш.О. Амонашвілі у своїй книзі "Здрастуйте, діти!" пише: "Досвід переконав мене в тому, що сміх не лише спрямовує пізнавальний процес, а й сам є одним із способів і результатів пізнання. Сміх - це яскрава форма виразу радісних переживань". 

     Продовжили семінар вправою "Асоціації". Педагогам пропонувалося намалювати явище або предмет, з яким асоціюється сміх. 
     Потім була дискусія про користь сміху та гумору для навчально-виховного процесу. І зробили ось які висновки: 
  • сміх спонукає дітей наслідувати один одного; 
  • сміючись, дитина звільняється від психологічної напруги; 
  • сміх робить групу дітей більш податливою, створює позитивну психологічну атмосферу;
  • емоції, які виникають в процесі сміху, сприяють успішному засвоєнню матеріалу; 
  • здатність педагога посміятися над собою демонструє дітям, що він, які всі люди, здатен помилятися (Метод "неуважного вчителя" Ш.О. Амонашвілі);
  • почуття гумору педагога певною мірою передається дітям, у них формується оптимістичне світосприйняття;
  • сміх вносить ігровий елемент, роблячи спілкування між педагогом і дитиною цікавим;
  • сміх та гумор допомагають уникнути "незручних ситуацій", попередити чи згладити конфлікти.
    На наступному етапі семінару педагоги мали можливість перевірити своє почуття гумору за допомогою тесту "Як у вас із почуттям гумору". Виявили, що не всі педагоги мають здатність реагувати на життєві ситуації з гумором. 
    Далі провели вправу, яка викликала сильні позитивні емоції "Сміх-родом з дитинства"
Педагоги впізнавали один одного по фотографіях, де вони - маленькі. Тим самим всі присутні відновили спогади про дитинство.

    Після пограли в ігри "Прочитай вірш емоцією" та "Покажи емоцію сміхом", де на власному досвіді перевірили користь сміху.
    Наприкінці семінару - практикуму всі учасники отримали буклети відповідно темі , на яких були розписані рекомендації щодо застосування засобів сміхотерапії під час навчально-виховного процесу.
Автор семінару -практикуму практичний психолог НВК №8 Штраус Т.М.

ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ В ДНЗ №10 "Оленка"

 ЗВІТ ПО ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННЮ «ТИЖНЯ ПСИХОЛОГІЇ»
в дошкільному навчальному закладі
з 27 квітня по 30 ківтня 2015р.

«Життя-не ті дні, що пройшли,
а ті, що запам'яталися!»

У кожної дорослої людини є такі спогади про дитинство, які наповнюють душу незрівняним ні з чим теплом. «Всі ми родом з дитинства...». Найкраще нам хочеться «взяти з собою» у доросле життя. Саме батьківська любов забезпечує дітям емоційну захист і психологічний комфорт, дає життєву опору, а любов і безмежна довіра дитини до батьків роблять його особливо сприйнятливим до їх впливу. Спеціальні психолого-педагогічні та соціологічні дослідження показують, що родина потребує допомоги фахівців на всіх етапах дошкільного дитинства. Очевидно, що сім'я та дитячий садок, маючи свої особливі функції, не можуть замінити один одного і повинні взаємодіяти в ім'я повноцінного розвитку дитини-дошкільника.
Наш  дитячий дошкільний заклад намагається намітити такі форми роботи з сім'єю протягом року, які створювали б умови для творчого, спільної співпраці дітей, батьків та працівників дитячого садка.
Зовсім недавно з 27 по 30 квітня у нас пройшов цікавий і захоплюючий марафон «Тиждень психології». Сформувати загальний настрій оптимістичної тональності, настрій на «психологічну хвилю», стимулювання інтересу до психологічних знань і роботі психолога у батьків та співробітників дитячого садку, створення сприятливого психологічного клімату - ось деякі завдання, які ставилися мною, як психологом при складанні даного проекту. Весь колектив дитячого саду був залучений у цей марафон. Звичайно, йшла підготовча робота: вже за кілька днів було підготовлено і вивішено план заходів «Тижня психології» для батьків та працівників дошкільного закладу.
  Вже в перший же день всі батьки отримали можливість заповнити анкету «Якість обслуговування в ДНЗ». Так вони могли оцінити роботу саду: «Чи задовольняє Вас догляд, виховання, навчання дітей?», «Яка форма отримання інформації для Вас найзручніша?», «У вирішенні питань, що Вас цікавить, Ви хотіли б отримати допомогу яких фахівців: психолога, музичного керівника, логопеда, медсестри?» і т. д. Це – інформативний  спосіб дізнатися про потреби та бажання батьків, їх інтереси і думки. В цей день дітвора старших груп з задоволенням малювали «Мій улюблений дитячий садок». Вийшла велика і цікава виставка дитячих робіт. Ця проективна методика  стала зручною експрес - діагностикою на перевірку психологічної комфортності перебування дітей у групі дитячого саду.


Другий день був позначений як «День посмішок та компліментів». В цей день діти бажали один одному тільки добра, говорили якомога більше компліментів, а також співробітникам дошкільного закладу та своїм вихователям. А що ж могли побажати діти своїм мамам і татам? Ми дізналися це після проведеного опитування в групах: «Я бажаю своїм батькам...». Тут відкривалися дитячі мрії, таємниці, тривоги і переживання.      Трохи пізніше на заняттях діти старшої групи «Капітошка» зробили подарунок другові, і вже після сну подарували малюкам молодшої групи «Пізнайко» чудові поробки «Сонечко» .



 Яким зворушливим було вручення подарунків: хтось обійняв малюка, інший погладив по голові, і навіть поцілував...
    А молодші діти разом з вихователем проявили ініціативу, і в свою чергу, привітали малюків І молодшої групи «Зернятко».
 Звичайно, з гордістю старші діти розповідали батькам про приготованих подарунки для малюків, а ті в свою чергу хвалилися мамам і татам про врученому подарунок. Ну і батьки не залишилися без уваги: кожен мав можливість прочитати цікаву інформацію в куточках психолога «Секрети виховання від Вірджинії Сатир, відомого в світі спеціаліста з питань сімейної терапії».
        На третій день марафону була запланована і проведена психологічна акція «День дружби». В цей день для співробітників була висвітлена інформація про «Цікаві факти про сміх». Для дітей старших та середньої групи була проведена розвага «Разом буде веселіше». Метою розваги було: вчити дітей використовувати раніше на­буті знання про навколишнє. Активізувати логічне мис­лення під час розв'язування загадок та виконання вправ. Розви­вати музичний слух,пантоміміку, удосконалювати танцювальні ру­хи. Виховувати увагу, зосередженість, кмітливість, уміння працювати командою. Діти мандрували по станціям, граючи та виконуючи певні завдання. Були такі станції:
  • ·        Станція «У світі емоцій», де діти виконували вправи на розслаблення, психогімнастику, показували та тренували свої емоції.
  • ·        Станція «Фізхвилинка - звеселинка», де грали в рухливі ігри «Дракон кусає свій хвіст», «Якщо подобається тобі, то роби так…».
  • ·    Станція «Відгадка поруч», де діти мали можливість позмагатися в кмітливості розуму та відчути командний дух.

Закінчився цей день врученням батькам пам'яток: «Поради Дороті Нолті для батьків».
      Четвертий день продовжував наш марафон психологічної акцією: «Спостережливі та допитливі». З дітьми проводилися бесіди «Від гніву старієш, від сміху - молодієш», інтерв’ю «Як я почуваюся в дитячому садку?». В останній день «Тижня психології» на педагогічному годині підвелись підсумки психологічного марафону: що вдалося, результати анкетування батьків, обговорення думок і побажань на «Дерево побажань», конкурсів малюнків дітей. Всі ділилися своїми враженнями, отриманими результатами. Думаємо, що «Тиждень психології» вийшов цілісним і завершеним, адже вдалося залучити всіх співробітників, батьків і дітей.

четверг, 30 апреля 2015 г.

ПРОЕКТ "ТВАРИНИ НАВЕСНІ"

Діти старшої групи "Віночок" 

Мета: - узагальнити накопичений                       матеріал з теми „Тварини ”;
    - ознайомити дітей із способом                         життя тварин навесні, про                   головні функції - народження дитинчат;
-        вчити класифікувати та систематизувати ознаки тварин;
-         вчити працювати в групах, представляти результати досліджень;
-         встановити найпростіші зв‘язки між живою і неживою природою,
між різними видами тварин;
-         розвивати особистість дитини через підсилення  творчих, моральних та соціальних основ;
-         розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння робити висновки;
-         формувати вміння застосовувати нові знання;
-         формувати  у дітей комунікативні уміння;
-         виховувати дбайливе ставлення до тварин, любов до природи рідного краю.



КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

критерії
Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щобадаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ.
Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.
Отже, було б добре якби дитина змогла б:
1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)
2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «в який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …
3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.
4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.
5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»
6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.
7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.
8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.
10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.
11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.
12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.
13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.
14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш
15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …
16. Знати 10-12 основних кольорів.
17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.
18. Слухати казку і переказати ключові події.
19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.
20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.
21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.
22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;
23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.
Фізіологічні показники:
1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.
2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).
3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.
4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.
5. Вміє кидати і ловити м’яч.
6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.
7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.
8. Скачок в зрості.
9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т.д.

среда, 29 апреля 2015 г.

СКАРБНИЧКА ДОСЯГНЕНЬ

коробка
Дану гру можна використовувати спочатку для підняття самооцінки дитини в цілому, а потім для підвищення віри в свої сили в будь-якій конкретній справі.
Це дуже гарна гра, яка повинна перерости в звичку бачити і цінувати свої маленькі перемоги кожен день. Ви дійсно зможете досягти такої, здавалося б, глобальної мети, якщо будете систематично використовувати цей ігровий прийом. Надалі можна буде замінити його усним обговоренням своїх щоденних досягнень.
Отже, візьміть будь-яку картонну коробку або банку і разом з дитиною оформіть її так, як їй хотілося б, щоб виглядала скарбничка її головних цінностей – маленьких і великих власних успіхів у житті. Можливо, на поверхні цієї скарбнички з’являться малюнки, що відображають предмети, які якось пов’язані з поняттям “успіх”, або це будуть просто симпатичні візерунки. Залиште вибір за дитиною.
Окремо приготуйте невеликі листочки паперу.
А тепер введіть правило: коли дитина повертається додому, вона обов’язково повинна згадати і написати на листочку про успіх, якого вона досягла за день. Наприклад, “Добре прочитала вірш біля дошки”, “Намалювала відмінний малюнок на тему” Осінь “,” Зробила подарунок бабусі, який їй дуже сподобався”,” Змогла написати контрольну з математики на “п’ять” та багато інших”. Ці записи кладуться в скарбничку досягнень.
Важливо, щоб навіть у найбільш несприятливий день дитина змогла знайти щось, що їй вдалося. Така скарбничка з часом сама по собі наповнює дітей гордістю і більшою впевненістю в свої сили, особливо якщо батьки та інші члени сім’ї ставляться до її маленьких перемог з повагою.
До цієї скарбничці можна звертатися, коли дитині здається, що вона зустрілась з непереборними для неї труднощами, або в періоди, коли вона критикує сама себе. У такі періоди корисно згадати, що у вашої дитини є досвід подолання труднощів і досягнення успіху. Це допоможе їй налаштуватися на позитивний лад.
Взято з www. psyhologos.ru

ПІКТОГРАМИ ЛУРІЇ



                                    ПІКТОГРАМИ ЛУРІЇ

Методика піктограм була запропонована вітчизняним нейропсихологом А. Р. Лурією в 1936 р. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних досліджень, але простота та інформативність методу дотепер дозволяють розширювати сферу його застосування.
Метод використовується як для дослідження пам’яті, так і для дослідження мислення, оскільки опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси.
Використовується для діагностики як дітей починаючи з 5 років, так і дорослих.
Підходить для групових і індивідуальних досліджень. Бажано, щоб діти молодшої школи при груповому тестуванні сиділи по одній особі за партою, бо дітям 6—8 років властиво копіювати малюнки одне одного.

Сутність методики полягає в передачі якого-небудь вербально поняття через його образ
, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності.
Інструкція: «Зараз ми перевіримо твою пам’ять. Я назву тобі слова, ти прослухаєш їх, а потім повториш скільки зможеш, в будь-якому порядку».
Слова зачитуються досліджуваному чітко, не поспішаючи.
«Зараз я знову назву ті ж самі слова, ти їх послухаєш і повториш – і ті, які вже називав, і ті які запам’ятаєш зараз. Називати слова можеш в будь-якому порядку».
Процедура. Для проведення піктограми дитині пропонується аркуш білого паперу(стандартний аркуш формату А4), простий олівець або ручка і набір слів для запам’ятовування (пред’являються експериментатором на слух).
Дітям повільно читаються слова і словосполучення (які йдуть як одне слово) з інтервалом 30 секунд (5-6 повторів). При цьому дорослий уважно дивиться затим, щоб дитина малювала не букви, а тільки певні зображення. Якщо дитина починає малювати більші фігурки, що займають основну частину аркуша, то їй можна нагадати про те, що аркуш один і на ньому треба буде вмістити всі картинки.Час, що відпускається на кожен малюнок до слова, обмежений і не перевищує 1—2 хвилини. Якщо діти починають захоплюватися, вимальовувати деталі і додавати щось до первісного малюнку, то дорослий повинен нагадати, що його не цікавить якість картинки, важливий тільки її зв’язок з вимовленим словом.
Після закінчення роботи дорослий повинен пронумерувати малюнки, щоб було видно, який малюнок до якого слова відноситься. (Утому випадку, якщо діти вміють лічити, це можна попросити зробити саму дитину.) Через деякий час після виконання завдання (не раніше ніж через 40—60 хв.) експерт перевіряє здатність досліджуваного відновити список вихідних понять за його власними піктограмами. Звичайно для цього закривається список понять, і досліджуваному у випадковому порядку пропонується відновити їх.
Фіксується кількість правильно відтворених слів, а також кількість помилок, які були допущені дитиною.
Потрібно заздалегідь підготувати будь-які 10 слів для запам’ятовування, які не пов’язані між собою.
Наприклад: рік, слон, м’яч, мило, сіль, шум, річка, підлога, весна, син
АБО
гора, пилка, роза, мило, нога, перо, окуляри, річка, диван, хліб
Обробка та оцінка результатів:
Насамперед фіксується кількість правильно відтворених слів, що говорить нам про обсяг опосередкованої пам’яті, який повинен бути більшим, ніж обсяг безпосередньої пам’яті, і в нормі становить 8-10 слів (тобто практично стовідсоткове відтворення).
При обробці експериментальних даних ураховуються якісні показники. Для цього вводиться ряд критеріїв:
1. Критерій адекватності;
2. Критерій відтворення через відстрочений період;
3. Критерій конкретності-абстрактності образу в балах;
4. Критерій стандартності-оригінальності образу в балах.
Крім запропонованих критеріїв аналізу також додаються процедурні моменти: легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього, потреба в більш широкому просторі тощо.
1. Найважливіший критерій — «адекватність». Варто звернути увагу на характер малюнків до слів різної складності. У випадку обґрунтованості зв’язку між запропонованим поняттям і його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв’язку — знак «—». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності — від 70 % і вище.
2. «Критерій відтворення». Якщо досліджуваний використав для передачі різних понять ті самі піктограми, то вважається, що він припускається помилок і всіляких неточностей типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування («—»). Норма для критерію відтворення понять — від 80 % і вище.
3. «Конкретність-абстрактність» — також оцінюється експертом за ступенем відповідності піктограми реальному об’єкту. Якщо ця відповідність максимально конкретна, то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ має досить абстрактний характер, то піктограма оцінюється в 3 бали. Можуть бути й змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони одержують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі підсумовуються і підраховуються середні дані (середнє арифметичне, яке в нормі відповідає величині в 2 бали).
4. «Стандартність-оригінальність» піктограм також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб’єктивним уявленням, і, по-друге, за ступенем збігу образів у різних досліджуваних. Збіги вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми одержують нижчий бал, що дорівнює 1. Унікальні, неповторювані піктограми одержують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти одержують оцінку 2 бали. Результати підсумовуються й підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали (теж переводимо у %).
Аналіз та інтерпретація результатів
А — абстрактні зображення у вигляді ліній, не оформлених у пізнаваний візерунок.
З — знаково-символічне зображення ( геометричні фігури, стрілки і т. д.).
К — конкретні предмети.
С — сюжетні картинки.
М — метафоричні (художній вимисел).
А і 3 — розумовий тип.
С і М — творче мислення, усвідомлює в собі наявність художніх здібностей або захоплюється художньою творчістю.
К — перевага конкретно-дійового мислення, тобто оперування об’єктами та зв’язками, що безпосередньо сприймаються. Або практичне мислення, направлене на вирішення окремих конкретних задач у практичній діяльності.
При порушенні опосередкованої пам’яті досліджуваний постійно задає додаткові питання, що стосуються дрібниць, часто стирає та перемальовує, не може пов’язати поняття з будь-яким більш конкретним.
Рівень розвитку образного мислення досліджується за допомогою аналізу малюнків. При цьому в дітей з низьким рівнем мислення малюнки мало пов’язані з темою або їхній зв’язок поверхневий, в той час як у дітей з високим рівнем образного мислення малюнки відбивають сутність даного предмета.
Необхідно відзначити ті випадки, коли дитина малює практично однотипні, мало пов’язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це говорить про те, що низький рівень мислення компенсується в цьому випадку гарною механічною пам’яттю.
Великий інтерес полягає у порівнянні даних про відтворений матеріал при безпосередньому і опосередкованому запам’ятовуванні, тому що у випадку гарного розвитку образного мислення воно може компенсувати недолік пам’яті. При цьому дитина <
відтворює нормальну кількість слів у піктограмі, однак при безпосередньому запам’ятовуванні може запам’ятати їх менше норми, наприклад всього 3—5 слів.
Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу показує здатність дитини правильно організувати свою діяльність, що особливо важливо враховувати при діагностиці шестирічних дітлахів, тому що це є одним із параметрів, пов’язаних з готовністю до шкільного навчання. Найбільш адекватним вважається розташування малюнків у тій послідовності, у якій даються слова, так що дорослому навіть не потрібно їх спеціально нумерувати наприкінці піктограми. При цьому зображення відділені одна від одної і вільно вміщаються на одному боці аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, при якому малюнки хаотично розкидані по аркушу і настільки великі, що налазять один на оден, не вміщаються, і доводиться перегортати аркуш.
Якщо в якості опосередкованих стимулів часто зображуються людські фігури і відтворення успішне, це вказує на комунікативність, якщо відтворення ускладнене — інфантильність.
За якістю малювання можна прослідкувати наявність виснажуваності — зростання неохайності, послаблення натиску на олівець.