среда, 6 мая 2015 г.
Семінар - практикум в ДНЗ № 10 "Оленка"
"Сміх - додатковий інструмент роботи педагога для підвищення стану психологічного здоров'я дітей "
В нашому дошкільному навчальному закладі 17 квітня був проведений семінар - практикум на тему:
"Сміх - додатковий інструмент роботи педагога для підвищення стану психологічного здоров'я дітей ".
Метою семінару-практикуму було:
- розкрити актуальність залучення сміху та гумору до арсеналу педагогічних засоьів впливу на підростаючу особистість;
- познайомити педагогів з позитивним впливом сміху на стан психологічного здоров'я;
- надати рекомендації щодо застосування сміху під час навчально-виховного процесу;
- сприяти формуванню почуття гумору;
- зняти психологічну напругу, підняти настрій.
Розпочався семінар з розгляду питання актуальності залучення сміху та гумору до арсеналу педагогічних засобів впливу на підростаючу особистість. Зробили висновки, що в вітчизняній педагогіці використання гумору як педагогічного інструменту довго не розглядалося. це вважалось не серйозним, не гідним радянської людини. Перше звертання до гумору як педагогічного засобу почалося саме у гуманістичній педагогіці та психології, приблизно у 60-х - 70-х роках, коли вихованець постає повноцінним суб'єктом педагогічного спілкування та навчального процесу.
Відомий педагог Ш.О. Амонашвілі у своїй книзі "Здрастуйте, діти!" пише: "Досвід переконав мене в тому, що сміх не лише спрямовує пізнавальний процес, а й сам є одним із способів і результатів пізнання. Сміх - це яскрава форма виразу радісних переживань".
Продовжили семінар вправою "Асоціації". Педагогам пропонувалося намалювати явище або предмет, з яким асоціюється сміх.
Потім була дискусія про користь сміху та гумору для навчально-виховного процесу. І зробили ось які висновки:
- сміх спонукає дітей наслідувати один одного;
- сміючись, дитина звільняється від психологічної напруги;
- сміх робить групу дітей більш податливою, створює позитивну психологічну атмосферу;
- емоції, які виникають в процесі сміху, сприяють успішному засвоєнню матеріалу;
- здатність педагога посміятися над собою демонструє дітям, що він, які всі люди, здатен помилятися (Метод "неуважного вчителя" Ш.О. Амонашвілі);
- почуття гумору педагога певною мірою передається дітям, у них формується оптимістичне світосприйняття;
- сміх вносить ігровий елемент, роблячи спілкування між педагогом і дитиною цікавим;
- сміх та гумор допомагають уникнути "незручних ситуацій", попередити чи згладити конфлікти.
На наступному етапі семінару педагоги мали можливість перевірити своє почуття гумору за допомогою тесту "Як у вас із почуттям гумору". Виявили, що не всі педагоги мають здатність реагувати на життєві ситуації з гумором.
Далі провели вправу, яка викликала сильні позитивні емоції "Сміх-родом з дитинства".
Педагоги впізнавали один одного по фотографіях, де вони - маленькі. Тим самим всі присутні відновили спогади про дитинство.
Після пограли в ігри "Прочитай вірш емоцією" та "Покажи емоцію сміхом", де на власному досвіді перевірили користь сміху.
Наприкінці семінару - практикуму всі учасники отримали буклети відповідно темі , на яких були розписані рекомендації щодо застосування засобів сміхотерапії під час навчально-виховного процесу.
Автор семінару -практикуму практичний психолог НВК №8 Штраус Т.М.
Автор семінару -практикуму практичний психолог НВК №8 Штраус Т.М.
ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ В ДНЗ №10 "Оленка"
ЗВІТ ПО ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННЮ «ТИЖНЯ ПСИХОЛОГІЇ»
в дошкільному навчальному закладі
«Життя-не ті дні, що
пройшли,
У кожної дорослої людини
є такі спогади про дитинство, які наповнюють душу незрівняним ні з чим теплом.
«Всі ми родом з дитинства...». Найкраще нам хочеться «взяти з собою» у доросле
життя. Саме батьківська любов забезпечує дітям емоційну захист і психологічний
комфорт, дає життєву опору, а любов і безмежна довіра дитини до батьків роблять
його особливо сприйнятливим до їх впливу. Спеціальні психолого-педагогічні та
соціологічні дослідження показують, що родина потребує допомоги фахівців на
всіх етапах дошкільного дитинства. Очевидно, що сім'я та дитячий садок, маючи
свої особливі функції, не можуть замінити один одного і повинні взаємодіяти в
ім'я повноцінного розвитку дитини-дошкільника.
Зовсім недавно з 27 по 30 квітня у нас пройшов цікавий і
захоплюючий марафон «Тиждень психології». Сформувати загальний настрій
оптимістичної тональності, настрій на «психологічну хвилю», стимулювання
інтересу до психологічних знань і роботі психолога у батьків та співробітників дитячого садку, створення сприятливого
психологічного клімату - ось деякі завдання, які ставилися мною, як психологом
при складанні даного проекту. Весь колектив дитячого саду був залучений
у цей марафон. Звичайно, йшла підготовча робота: вже за кілька днів було
підготовлено і вивішено план заходів «Тижня
психології» для батьків та працівників дошкільного закладу.
Вже в перший же день всі батьки отримали
можливість заповнити анкету «Якість обслуговування в ДНЗ». Так вони могли
оцінити роботу саду: «Чи задовольняє Вас догляд,
виховання, навчання дітей?», «Яка форма отримання інформації для Вас найзручніша?», «У
вирішенні питань, що Вас цікавить, Ви хотіли б отримати
допомогу яких фахівців: психолога, музичного керівника, логопеда, медсестри?» і
т. д. Це – інформативний спосіб дізнатися про потреби та бажання
батьків, їх інтереси і думки. В цей день дітвора старших груп з задоволенням
малювали «Мій улюблений дитячий садок». Вийшла велика і цікава виставка дитячих
робіт. Ця проективна методика стала зручною експрес - діагностикою на перевірку
психологічної комфортності перебування дітей у групі дитячого саду.
Другий день був позначений як
«День посмішок та компліментів». В
цей день діти бажали один одному тільки добра, говорили якомога більше
компліментів, а також співробітникам дошкільного закладу та своїм вихователям. А що ж могли побажати
діти своїм мамам і татам? Ми дізналися це після проведеного опитування в
групах: «Я бажаю своїм батькам...». Тут відкривалися дитячі мрії, таємниці,
тривоги і переживання. Трохи пізніше на заняттях діти старшої
групи «Капітошка» зробили подарунок другові, і вже після сну подарували малюкам
молодшої групи «Пізнайко» чудові поробки «Сонечко» .
Звичайно, з гордістю старші діти розповідали
батькам про приготованих подарунки для малюків, а ті в свою чергу хвалилися
мамам і татам про врученому подарунок. Ну і батьки не залишилися без уваги: кожен мав можливість прочитати цікаву інформацію в
куточках психолога «Секрети виховання від Вірджинії Сатир, відомого в світі спеціаліста з
питань сімейної терапії».
На третій день марафону
була запланована і проведена психологічна акція «День дружби». В
цей день для співробітників була висвітлена інформація про «Цікаві факти про
сміх». Для дітей старших та середньої
групи була проведена розвага «Разом буде веселіше». Метою розваги було: вчити дітей використовувати раніше набуті знання про
навколишнє. Активізувати логічне мислення під час розв'язування загадок та
виконання вправ. Розвивати музичний слух,пантоміміку, удосконалювати
танцювальні рухи. Виховувати увагу, зосередженість, кмітливість, уміння
працювати командою. Діти мандрували по станціям, граючи та виконуючи певні
завдання. Були такі станції:
- ·
Станція
«У світі емоцій», де діти виконували вправи на розслаблення, психогімнастику,
показували та тренували свої емоції.
- ·
Станція
«Фізхвилинка - звеселинка», де грали в рухливі ігри «Дракон кусає свій хвіст»,
«Якщо подобається тобі, то роби так…».
- · Станція
«Відгадка поруч», де діти мали можливість позмагатися в кмітливості розуму та
відчути командний дух.
четверг, 30 апреля 2015 г.
ПРОЕКТ "ТВАРИНИ НАВЕСНІ"
Діти старшої групи "Віночок"
Мета:
- узагальнити накопичений матеріал з теми „Тварини ”;
- ознайомити дітей із способом життя тварин навесні, про головні функції - народження дитинчат;
- вчити класифікувати та систематизувати
ознаки тварин;
-
вчити працювати в групах, представляти
результати досліджень;
-
встановити найпростіші зв‘язки між живою
і неживою природою,
між різними
видами тварин;
-
розвивати особистість дитини через
підсилення творчих, моральних та
соціальних основ;
-
розвивати спостережливість, логічне
мислення, вміння робити висновки;
-
формувати вміння застосовувати нові
знання;
-
формувати у дітей комунікативні уміння;
-
виховувати дбайливе ставлення до тварин,
любов до природи рідного краю.
КРИТЕРІЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щобадаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ.
Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.
Отже, було б добре якби дитина змогла б:
1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)
2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «в який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …
3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.
4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.
5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»
6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.
7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.
8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.
10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.
11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.
12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.
13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.
14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш
15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …
16. Знати 10-12 основних кольорів.
17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.
18. Слухати казку і переказати ключові події.
19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.
20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.
21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.
22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;
23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.
Фізіологічні показники:
1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.
2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).
3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.
4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.
5. Вміє кидати і ловити м’яч.
6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.
7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.
8. Скачок в зрості.
9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т.д.
среда, 29 апреля 2015 г.
СКАРБНИЧКА ДОСЯГНЕНЬ
Дану гру можна використовувати спочатку для підняття самооцінки дитини в цілому, а потім для підвищення віри в свої сили в будь-якій конкретній справі.
Це дуже гарна гра, яка повинна перерости в звичку бачити і цінувати свої маленькі перемоги кожен день. Ви дійсно зможете досягти такої, здавалося б, глобальної мети, якщо будете систематично використовувати цей ігровий прийом. Надалі можна буде замінити його усним обговоренням своїх щоденних досягнень.
Отже, візьміть будь-яку картонну коробку або банку і разом з дитиною оформіть її так, як їй хотілося б, щоб виглядала скарбничка її головних цінностей – маленьких і великих власних успіхів у житті. Можливо, на поверхні цієї скарбнички з’являться малюнки, що відображають предмети, які якось пов’язані з поняттям “успіх”, або це будуть просто симпатичні візерунки. Залиште вибір за дитиною.
Окремо приготуйте невеликі листочки паперу.
А тепер введіть правило: коли дитина повертається додому, вона обов’язково повинна згадати і написати на листочку про успіх, якого вона досягла за день. Наприклад, “Добре прочитала вірш біля дошки”, “Намалювала відмінний малюнок на тему” Осінь “,” Зробила подарунок бабусі, який їй дуже сподобався”,” Змогла написати контрольну з математики на “п’ять” та багато інших”. Ці записи кладуться в скарбничку досягнень.
Важливо, щоб навіть у найбільш несприятливий день дитина змогла знайти щось, що їй вдалося. Така скарбничка з часом сама по собі наповнює дітей гордістю і більшою впевненістю в свої сили, особливо якщо батьки та інші члени сім’ї ставляться до її маленьких перемог з повагою.
До цієї скарбничці можна звертатися, коли дитині здається, що вона зустрілась з непереборними для неї труднощами, або в періоди, коли вона критикує сама себе. У такі періоди корисно згадати, що у вашої дитини є досвід подолання труднощів і досягнення успіху. Це допоможе їй налаштуватися на позитивний лад.
Взято з www. psyhologos.ru
ПІКТОГРАМИ ЛУРІЇ
ПІКТОГРАМИ ЛУРІЇ
Методика піктограм була запропонована вітчизняним нейропсихологом А. Р. Лурією в 1936 р. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних досліджень, але простота та інформативність методу дотепер дозволяють розширювати сферу його застосування.
Метод використовується як для дослідження пам’яті, так і для дослідження мислення, оскільки опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси.
Використовується для діагностики як дітей починаючи з 5 років, так і дорослих.
Підходить для групових і індивідуальних досліджень. Бажано, щоб діти молодшої школи при груповому тестуванні сиділи по одній особі за партою, бо дітям 6—8 років властиво копіювати малюнки одне одного.
Сутність методики полягає в передачі якого-небудь вербально поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності.
Сутність методики полягає в передачі якого-небудь вербально поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності.
Інструкція: «Зараз ми перевіримо твою пам’ять. Я назву тобі слова, ти прослухаєш їх, а потім повториш скільки зможеш, в будь-якому порядку».
Слова зачитуються досліджуваному чітко, не поспішаючи.
«Зараз я знову назву ті ж самі слова, ти їх послухаєш і повториш – і ті, які вже називав, і ті які запам’ятаєш зараз. Називати слова можеш в будь-якому порядку».
Процедура. Для проведення піктограми дитині пропонується аркуш білого паперу(стандартний аркуш формату А4), простий олівець або ручка і набір слів для запам’ятовування (пред’являються експериментатором на слух).
Дітям повільно читаються слова і словосполучення (які йдуть як одне слово) з інтервалом 30 секунд (5-6 повторів). При цьому дорослий уважно дивиться затим, щоб дитина малювала не букви, а тільки певні зображення. Якщо дитина починає малювати більші фігурки, що займають основну частину аркуша, то їй можна нагадати про те, що аркуш один і на ньому треба буде вмістити всі картинки.Час, що відпускається на кожен малюнок до слова, обмежений і не перевищує 1—2 хвилини. Якщо діти починають захоплюватися, вимальовувати деталі і додавати щось до первісного малюнку, то дорослий повинен нагадати, що його не цікавить якість картинки, важливий тільки її зв’язок з вимовленим словом.
Дітям повільно читаються слова і словосполучення (які йдуть як одне слово) з інтервалом 30 секунд (5-6 повторів). При цьому дорослий уважно дивиться затим, щоб дитина малювала не букви, а тільки певні зображення. Якщо дитина починає малювати більші фігурки, що займають основну частину аркуша, то їй можна нагадати про те, що аркуш один і на ньому треба буде вмістити всі картинки.Час, що відпускається на кожен малюнок до слова, обмежений і не перевищує 1—2 хвилини. Якщо діти починають захоплюватися, вимальовувати деталі і додавати щось до первісного малюнку, то дорослий повинен нагадати, що його не цікавить якість картинки, важливий тільки її зв’язок з вимовленим словом.
Після закінчення роботи дорослий повинен пронумерувати малюнки, щоб було видно, який малюнок до якого слова відноситься. (Утому випадку, якщо діти вміють лічити, це можна попросити зробити саму дитину.) Через деякий час після виконання завдання (не раніше ніж через 40—60 хв.) експерт перевіряє здатність досліджуваного відновити список вихідних понять за його власними піктограмами. Звичайно для цього закривається список понять, і досліджуваному у випадковому порядку пропонується відновити їх.
Фіксується кількість правильно відтворених слів, а також кількість помилок, які були допущені дитиною.
Потрібно заздалегідь підготувати будь-які 10 слів для запам’ятовування, які не пов’язані між собою.
Наприклад: рік, слон, м’яч, мило, сіль, шум, річка, підлога, весна, син
АБО
гора, пилка, роза, мило, нога, перо, окуляри, річка, диван, хліб
Наприклад: рік, слон, м’яч, мило, сіль, шум, річка, підлога, весна, син
АБО
гора, пилка, роза, мило, нога, перо, окуляри, річка, диван, хліб
Обробка та оцінка результатів:
Насамперед фіксується кількість правильно відтворених слів, що говорить нам про обсяг опосередкованої пам’яті, який повинен бути більшим, ніж обсяг безпосередньої пам’яті, і в нормі становить 8-10 слів (тобто практично стовідсоткове відтворення).
При обробці експериментальних даних ураховуються якісні показники. Для цього вводиться ряд критеріїв:
1. Критерій адекватності;
2. Критерій відтворення через відстрочений період;
3. Критерій конкретності-абстрактності образу в балах;
4. Критерій стандартності-оригінальності образу в балах.
Крім запропонованих критеріїв аналізу також додаються процедурні моменти: легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього, потреба в більш широкому просторі тощо.
1. Найважливіший критерій — «адекватність». Варто звернути увагу на характер малюнків до слів різної складності. У випадку обґрунтованості зв’язку між запропонованим поняттям і його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв’язку — знак «—». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності — від 70 % і вище.
2. «Критерій відтворення». Якщо досліджуваний використав для передачі різних понять ті самі піктограми, то вважається, що він припускається помилок і всіляких неточностей типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування («—»). Норма для критерію відтворення понять — від 80 % і вище.
3. «Конкретність-абстрактність» — також оцінюється експертом за ступенем відповідності піктограми реальному об’єкту. Якщо ця відповідність максимально конкретна, то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ має досить абстрактний характер, то піктограма оцінюється в 3 бали. Можуть бути й змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони одержують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі підсумовуються і підраховуються середні дані (середнє арифметичне, яке в нормі відповідає величині в 2 бали).
4. «Стандартність-оригінальність» піктограм також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб’єктивним уявленням, і, по-друге, за ступенем збігу образів у різних досліджуваних. Збіги вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми одержують нижчий бал, що дорівнює 1. Унікальні, неповторювані піктограми одержують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти одержують оцінку 2 бали. Результати підсумовуються й підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали (теж переводимо у %).
Аналіз та інтерпретація результатів
А — абстрактні зображення у вигляді ліній, не оформлених у пізнаваний візерунок.
З — знаково-символічне зображення ( геометричні фігури, стрілки і т. д.).
К — конкретні предмети.
С — сюжетні картинки.
М — метафоричні (художній вимисел).
А і 3 — розумовий тип.
С і М — творче мислення, усвідомлює в собі наявність художніх здібностей або захоплюється художньою творчістю.
К — перевага конкретно-дійового мислення, тобто оперування об’єктами та зв’язками, що безпосередньо сприймаються. Або практичне мислення, направлене на вирішення окремих конкретних задач у практичній діяльності.
При порушенні опосередкованої пам’яті досліджуваний постійно задає додаткові питання, що стосуються дрібниць, часто стирає та перемальовує, не може пов’язати поняття з будь-яким більш конкретним.
Рівень розвитку образного мислення досліджується за допомогою аналізу малюнків. При цьому в дітей з низьким рівнем мислення малюнки мало пов’язані з темою або їхній зв’язок поверхневий, в той час як у дітей з високим рівнем образного мислення малюнки відбивають сутність даного предмета.
Необхідно відзначити ті випадки, коли дитина малює практично однотипні, мало пов’язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це говорить про те, що низький рівень мислення компенсується в цьому випадку гарною механічною пам’яттю.
Великий інтерес полягає у порівнянні даних про відтворений матеріал при безпосередньому і опосередкованому запам’ятовуванні, тому що у випадку гарного розвитку образного мислення воно може компенсувати недолік пам’яті. При цьому дитина <
відтворює нормальну кількість слів у піктограмі, однак при безпосередньому запам’ятовуванні може запам’ятати їх менше норми, наприклад всього 3—5 слів.
відтворює нормальну кількість слів у піктограмі, однак при безпосередньому запам’ятовуванні може запам’ятати їх менше норми, наприклад всього 3—5 слів.
Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу показує здатність дитини правильно організувати свою діяльність, що особливо важливо враховувати при діагностиці шестирічних дітлахів, тому що це є одним із параметрів, пов’язаних з готовністю до шкільного навчання. Найбільш адекватним вважається розташування малюнків у тій послідовності, у якій даються слова, так що дорослому навіть не потрібно їх спеціально нумерувати наприкінці піктограми. При цьому зображення відділені одна від одної і вільно вміщаються на одному боці аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, при якому малюнки хаотично розкидані по аркушу і настільки великі, що налазять один на оден, не вміщаються, і доводиться перегортати аркуш.
Якщо в якості опосередкованих стимулів часто зображуються людські фігури і відтворення успішне, це вказує на комунікативність, якщо відтворення ускладнене — інфантильність.
За якістю малювання можна прослідкувати наявність виснажуваності — зростання неохайності, послаблення натиску на олівець.
Лист МОН України "Щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ
пр. Перемоги, 10,
м . Київ, 01135,
тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049
Від _14.02.2015_№ _1/9-71__
На № від
Департаментам (управлінням)
освіти і науки обласних,
Київської міської
державних адміністрацій,
керівникам загальноосвітніх навчальних закладів
Щодо
роз’яснення порядку
приймання
дітей до першого класу
Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичний
лист щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу
загальноосвітніх навчальних закладів.
Доручаємо довести до відома керівників
загальноосвітніх навчальних.
Додаток: на 2
арк.
Заступник Міністра Павло
Полянський
Додаток до листа
від
14.02.2015 № 1/9-71
Інструктивно-методичний лист
щодо роз’яснення порядку приймання дітей до
першого класу загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно
до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» зарахування дітей до
першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому
числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, колежей, що містять у своїй структурі
школу І ступеня) здійснюється на
безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань,
співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня
підготовки дитини до школи, не допускається.
Відповідно
до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до
гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів),
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 та
зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на
конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах
(школах-інтернатах).
Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах –
інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і
письма та іноземної мови. Співбесіда
може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини,
її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до
вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.
Результати
співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти
зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку
навчального року.
Прийом
дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі
ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І
ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за
науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись
за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних
навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального
закладу.
Дітям, які вступають до першого класу школи
І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає
дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.
У випадках, коли
кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього
навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць,
перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.
Інформація про
закріплення (чи відсутність закріплення)
за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території
обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному
стенді для батьків майбутніх першокласників.
Для прийому до першого класу батьки або
особи, які їх замінюють, надають такі документи:
-
заява на ім’я директора
школи;
-
копія свідоцтва про
народження дитини;
-
медична картка
встановленого зразка.
Інших документів для
зарахування дитини до 1 класу не
передбачено. Також не можуть вимагатися відомості
про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють та інша інформація,
не передбачена чинним законодавством.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону
дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її
фізичний розвиток.
Відповідно до статтей 12, 15 Закону України "Про захист населення від
інфекційних хвороб" медичні працівники, які проводять профілактичні
щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять
щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень
і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли
п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх
об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за
відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і
подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових
профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове
підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у
присутності свідків.
Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких
відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією
(наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом
примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до
відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального
закладу").
Директор департаменту
Ю. Г. Кононенко
Подписаться на:
Сообщения (Atom)